Методом диференціальної спектрофотометрії вивчено вплив різних концентрацій натрію на стан гемоглобіну усередині еритроцитів. Встановлено, що при концентрації натрію хлориду 0,4 моль/л відбувається довгохвильовий зсув негативного максимуму першої похідної спектра поглинання (ППСП) при 293 нм, характерного для триптофану, а при концентраціях вище 3,6 моль/л - короткохвильовий. Окрім того, відзначається структурування ППСП білка з підвищенням концентрації натрію хлориду до 3,6 моль/л.

Досліджено вплив концентрації еритроцитів та складу середовища, в якому вони знаходяться, на екстинкцію (A) метгемоглобіну, який перебував у внутріклітинному середовищі. Встановлено, що при підвищенні концентрації еритроцитів A метгемоглобіну збільшується. При вміщенні еритроцитів у гіпертонічні розчини натрію хлориду відбувається подальше збільшення екстинкції (delta A) метгемоглобіну, тоді як у розчинах 1,2-пропандіолу, гліцерину і ПВП-12 600 вона починає зменшуватися з визначеної їх концентрації.

В дисертаційній роботі методами ЕПР, ЯМР вивчено вплив температури і концентрації внутрішньоклітинного білка на проникність еритроцитів людини до різних кріопротекторів. Розраховано коефіцієнти проникності, розподілу, енергію активації і т.ін. Показано, що концентрація внутрішньоклітинного гемоглобіну впливає як на розподіл, так і на швидкість проникнення гліцерину. Методами ЕПР та спектрофотометрії показано, що в гіпертонічних розчинах різних речовин відбуваються виражені зміни мікров'язкості цитоплазми і конформації внутрішньоеритроцитарного гемоглобіну. В роботі досліджено залежність збереження еритроцитів від концентрації, поєднання різних високо- та низькомолекулярних речовин і швидкості заморожування. Теоретично обгрунтовано підхід і створено економічні і менш трудомісткі способи кріоконсервування еритроцитів.